Також розрізняють поняття:

Пароксизмальні стани - група розладів центральної нервової системи різного походження, що характеризуються короткочасною втратою свідомості (від секунд до декількох хвилин).

Пароксизмальна реакція - це одноразове виникнення втрати свідомості як відповідь організму на різкий зовнішній або внутрішній вплив. Вона може виникнути при гострій інтоксикації, різкому підвищенні температури тіла, підвищенні або зниженні артеріального тиску, травмі, гострій крововтраті.

Пароксизмальний синдром - це втрати свідомості, які супроводжують поточне захворювання. Сюди можна віднести гострі інфекційні захворювання, в клініці яких спостерігаються судомні напади, вегетативно-судинні кризи, наслідки черепно-мозкових травм, захворювання внутрішніх органів.

Пароксизмальні стани при органічних захворюваннях нервової системи включають травми центральної і периферичної нервової системи, пухлини головного мозку і мозкових оболонок, судинні захворювання нервової системи.
Пароксизмальні стани нерідко виникають при захворюваннях внутрішніх органів при інфекційних захворюваннях, при інтоксикаціях.
Всі перераховані вище пароксизми часто бувають схожі один на одного. Для того щоб допомогти пацієнтові, перш за все, необхідно точно знати, до якого виду нападів відносяться його стану. Лікарі - невропатологи Клініки Одеського національного медичного університету грунтуються на ретельно зібраному анамнезі, дослідженні соматичного статусу, комплексності, індивідуальності. Проводяться магнітно-резонансна томографія (МРТ) - головного мозку, електроенцефалографія (ЕЕГ) та інші показання обстеження. При необхідності, в процес диференціальної діагностики і лікування включаються лікарі інших спеціальностей - кардіолог, ендокринолог, алерголог, ЛОР-лікар та інші. Якщо потрібно безпосереднє спостереження за самим нападом з одночасною реєстрацією ЕЕГ, пульсу - в Університетській Клініці є можливість ЕЕГ-відеомоніторингу.

Після проведеного глибокого обстеження та постановки діагнозу лікарі призначають індивідуальне лікування для кожного хворого, ретельно і поступово підбираючи дози препаратів. Лікування цієї групи захворювань часто буває тривалим, тому кожен з пацієнтів знаходиться під постійним наглядом лікуючого лікаря, який контролює ефективність призначеної терапії, її переносимість і вплив на організм.