Хвороба Вільсона-Коновалова (синонім: гепатолентикулярна дегенерація) - це рідкісне спадкове порушення обміну міді в організмі, при якому мідь накопичується у внутрішніх органах (наприклад, в печінці, головному мозку), що призводить до патологічних змін в них і порушень функції.
Хвороба розпочинається в дитячому або молодому віці (10-35 років), спадкується за автосомно-рецесивним типом, уражає декількох членів сім'ї. Батьки фенотипно здорові.
Клініка складається із симптомів ураження центральної нервової системи і печінки. В одних хворих до появи неврологічних симптомів відзначаються диспепсичні явища, жовтяниця, схильність до кровоточивості ясен (абдомінальна форма захворювання), в інших - виникають і наростають м'язова ригідність, різноманітні гіперкінези, псевдобульбарні симптоми, зниження інтелекту, зміни печінки та райдужної оболонки. Провідним є синдром екстрапірамідних порушень: підвищення тонусу м'язів тулуба, кінцівок, обличчя, глотки, а відтак порушення ходи, ковтання, мови. Паралельно виникають різні мимовільні рухи (тремтіння, атетоз, торсійна дистонія), які посилюються під час виконання довільних рухів. У хворих виявляють пониження вмісту міді в сироватці крові і збільшення її концентрації в сечі. Вміст в плазмі крові хворих церулоплазміну (білка з властивістю зв'язування міді) зменшений. По краях рогівки очей утворюються жовто-коричневі кільця (кільце Кайзера-Флейшера) за рахунок відкладення міді.
Лікування проводять у стаціонарі. Призначають лікарські засоби що дозволяють вивести надлишок міді з організму під контролем вмісту міді в сечі, дієту з обмеженою кількістю міді (молочно-рослинна). Прогноз за умови рано розпочатого лікування сприятливий. Препарати, що виводять мідь, призначаються систематично в індивідуально підібраній дозі.
Після встановлення діагнозу гепатоцеребральної дистрофії необхідно обстежити всіх рідних братів і сестер хворого. Це дозволяє виявити членів сім'ї із ранньою стадією захворювання, коли відзначаються лише розлади обміну міді, які легко скоригувати, аби не допустити ураження клітин головного мозку і печінки.